Результати пошуку слова: вечора
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори
Той самий, що завжди розповідав такі чудові казки вечорами – все про драконів, та лихих гоблінів, та велетнів, та як визволяли принцес, та як несподівано таланило вдовиним синам – удовиченкам? … як я вже казав цього вечора. … Підснідавши, полягали спати, бо вся їхня ніч пропала, і спали мало не до вечора.
ПРУС Болеслав – Фараон
Ну то виходь поки що вечорами. … Якийсь чоловік плавав вечорами від села до села маленьким човном і розповідав селянам, що наступник трону звільнив людей, яким за напад на його маєток загрожували роботи в каменоломнях. … – Близько десятої вечора з саду, що за п’ять дворів від палацу «Зелена зірка», вийшло троє жерців.
Жюль Верн – 20 000 льє під водою
Вогонь був збільшений; гвинт почав швидше бити по хвилях; фрегат плив уздовж жовтого і низького берега Лонг-Айленда, і вже о восьмій годині вечора, втративши з очей на північному сході вогні Файр-Айленда, він мчав на всіх парах по темних водах Атлантичного океану. … Зіткнення фрегата з нарвалом сталося близько одинадцятої вечора.
Френсіс Фіцджеральд – Великий Гетсбі
Отак воно й сталося, що одного теплого вітряного вечора я приїхав до Іст-Егга в гості до двох своїх давніх приятелів, яких я, власне, майже не знав. … Він його чистив день у день, з ранку до вечора, й дочистився до того, що в нього почав блищати ніс… … РОЗДІЛ ТРЕТІЙ Літніми вечорами з будинку мого сусіда линула музика.
Улас Самчук – Марія
І одного вечора тато довго не вертався з праці. … Променистого вечора те сталося. … Вечорами ховалася Марія від людей і розливала безліч дівочих сліз. … Вийде до колодязя тягнути воду, стане на тому місці, де стояла променистого вечора, і виглядає драбиняка. … Не плач і не ходи туди вечорами, де стежки тернами втикані і де гаряча земля.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
Після того вечора ані разу з нею не танцював. … Одного вечора він був нагороджений – у вікні другого поверху промайнув силует Рут. … Одного вечора Мартін пішов до театру, сподіваючись випадково побачити там Рут, і з балкона другого ярусу справді таки її побачив. … – питав він себе того вечора, повернувшись додому.