Skip to content У тому світлі закоцюбли двоє: один величезний, а, другий малий, і, може, щось сказав там Лаврентій, але не почув того ніхто; одне тільки всі побачили: відкинув ломаку Прокіп і вискалив зуби. …
Стояв серед келії блідий як смерть, і з його зціплених вуст виривалися всі прокляття, які знав. …
Вони влаштовували з дітьми всілякі ігриська, і на якийсь час монастир наповнився дитячим гомоном, сміхом і криками. Всі, кого вона знала, були закохані в неї максимум місяць, та й зовсім інакше закохані, бо хотіли її обійняти, поцілувати, покласти їй руку на коліна, а один на першому ж побаченні схопив… …
День цей ніби мав щось дуже хитре на думці й зазирав скрізь по вікнах, очах і душах, лаштуючи всюди і всім якусь приємну капость. …
— Якби люди, всі люди зробилися вільні! …
— Ти захоплюєшся всім, як хлопчисько, — Постояли вкупі, неначе наговорились, мов які приятелі, та й розійшлись, як вороги: один вгору, другий наниз. …
Мені, як і всім чесним і щирим людям, треба присвятить свою діяльність на користь рідному краєві, Україні. …
Не всім пак мати такі тоненькі ніздрі, як у тебе, – …
Он люде гуляють, бавляться, а я один ходю, як неприкаяний, неначе нічого не бачу, нічого не чую. 