БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника
Пробудив мене із задуми пронизливий вітер, який здув шапку з моєї голови. … Милуючись її наготою, я почувався так, наче мене обдихував пахощами прохолодний весняний вітер. … З Гудзона повіяв легенький вітерець і трішки охолоджував нас. … Я глянув убік і побачив дівчину, яка намагалася позбирати аркуші паперу, які розвіяв вітер.