Результати пошуку слова: вітер
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту
Вітер в обличчя» і «Остання шабля» – … А що таке вітер? … Про вітер можна було дізнатися лишень з книжок. … – Що таке вітер? … Обличчя дівчинки мовби осяяло ранкове сонце, коли вона захоплено продекламувала: Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
Ішов і насвистував про веселий вітер. … Зустрічний вітер сік сніговою крупкою, забивався за комір і в рукави. … Південний вітер продув і висушив дорогу, зігнав із сопок сніг, а тепло, що стояло вдень, з’їло його навіть по ярах та вибалках. … Не мучить вона худобу, бо весь час вітерець продуває, а муха вітру не любить.
Володимир Дрозд – Катастрофа
А раптом завтра мода зміниться, повіє новий вітер? … У всіх стінах щілини, а в щілини дме студений вітер. … Штиль — коли ні вітерцю. … Асфальт усе ще дихав спечним днем, але в груди плескав прохолодний запашний вітер з поля. … Тепер вітер падав з сутінкового неба тугими шарами, з хрипким свистом умирав під колесами.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Вона побачить, що я не кидаю на вітер своїх слів. … Вітер затаївся десь за вікном. … Вітер, немов тільки ждучи цього, вдирається в кімнату, високо напнувши прив'язану завіску, здіймає догори всі пасма й волосинки на голові в Шапочки й черкає мене по лиці своїми пружинистими грудьми та гасає скажено по хаті.
Павло Загребельний – Син рибалки
Дув міцний зустрічний вітер. … По широкій поверхні ріки нескінченними табунами бігли хвилі, вітер зривав з них білі кучеряві гребінці піни й гнав на берег. … Надвечір, як і передбачав Коліков, вітер вщух. … Але сонце швидко ховалось за щільну стіну хмар, стало темніти, по річці пробіг вітерець, який щохвилини міцнішав.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину
Холодний вітер проймав до кісток. … Від Сіракуз вітер доносив запах смаженої баранини, який дратував зголоднілих римлян. … Пронизливий вітер змушував легіонерів кутатися в короткі плащі. … Вітер доносив запахи свіжої соснової стружки, смоли. … Тільки точно відаю: слів на вітер Ульріх Закс ніколи не кидав, навіть будучи “під шафе”.