Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment Від часу до часу піднімався сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло, а рука, що піднімала довгу сукню, заціпеніла із студені… Се був один із тих неприязних зимних вечорів осінніх, котрі заганяють додому усе, що лиш має яке-небудь пристановище… Утомлена вступила Олена в хату.
Завихритися Posted on by / 0 Comment зави́хри́тися1 – дієслово доконаного виду (про вітер) Інфінітив зави́хри́тися, зави́хри́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа зави́хри́ться зави́хря́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Завихоритися Posted on by / 0 Comment зави́хоритися1 – дієслово доконаного виду (про вітер) Інфінітив зави́хоритися, зави́хоритись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа зави́хориться зави́хоряться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment До світа – і вітер нас не здожене. … Там, де солов'ї щебетали, тепер вітер, наче голодний вовк, виє. … Дворецький, пустивши двері, попер, як вітер, нагору. … Вітер віє, хоч він і невеликий, та все ж негаразд – і тобі і дитині.
Завихрений Posted on by / 0 Comment зави́хрений1 – дієприкметник (про вітер) відмінок однина множина чол.
Завихорений Posted on by / 0 Comment зави́хорений1 – дієприкметник (про вітер) відмінок однина множина чол.
Завихрити Posted on by / 0 Comment зави́хри́ти1 – дієслово доконаного виду (про вітер) Інфінітив зави́хри́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа зави́хрі́мо, зави́хрі́м 2 особа зави́хри́ зави́хрі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа зави́хрю́ зави́хримо́, зави́хри́м 2 особа зави́хри́ш зави́хрите́ 3 особа зави́хри́ть зави́хря́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Завихорити Posted on by / 0 Comment зави́хорити1 – дієслово доконаного виду (про вітер) Інфінітив зави́хорити однина множина Наказовий спосіб 1 особа зави́хорімо, зави́хорім 2 особа зави́хори зави́хоріть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа зави́хорю зави́хоримо, зави́хорим 2 особа зави́хориш зави́хорите 3 особа зави́хорить зави́хорять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Хвилити Posted on by / 0 Comment хвили́ти – дієслово недоконаного виду (нести хвилі – про вітер, бурю) Інфінітив хвили́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа хвили́тиме хвили́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа хвили́ть хвиля́ть Активний дієприкметник Дієприслівник хвилячи́* МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Подимати Posted on by / 0 Comment подима́ти – дієслово недоконаного виду (дути час від часу – про вітер) Інфінітив подима́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа подима́тиме подима́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа подима́є подима́ють Активний дієприкметник Дієприслівник подима́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол.
