Олекса Кобець – Записки полоненого
Часто його перекази про звичайні буденні явища набували форми високохудожніх, справді мистецьких творів, і всі слухали, як зачаровані, геть–геть за північ. … Ні вдень, ні вночі звідси вибратись не можна. … – Ой, голубчику, візьми, брат, листа – кинеш у Петрограді в поштову скриньку, бо звідси чогось не доходять…