Skip to content
…й засіяне залізом… А ще найгірше – все те покроплене людською кров’ю, засіяне рештками розірваних і розшматованих людських тіл… По пшеницях і по житах ходить вітер, гонить золоті хвилі туди та сюди, пестить ті жита й пшениці, потішає їх, мовляв, почекайте, ось все перегримить, перетарахкотить, все уляжеться, і тоді прийде господар…
