Результати пошуку слова: гриць

Що Гриць сконає, нім когут запіє?» « … Молодий Гриць, годованець багача Михайла Дончука в Третівці, недалеко угорської границі, дізнався доволі рано про те, що він не рідна його дитина, а чужа, підкинена, яку знайдено колись в лахмітті на призьбі. … відказав Гриць спокійно. … — усміхнувся Гриць на саму таку принадну думку.

Та ще зостався Грицько – був йому якийсь далекий родич… торік його у некрути взяли. … – Ти не питав, Грицьку, – … – Треба б дознатись, Грицьку. … Грицько – козачий син, сирота. … – кричить Грицько на овечку, що одрізнилась од отари й прожогом почесала з шляху до зеленого обніжку. … Грицько бачить, що за рудою й другі повертають з шляху, –

У зборщика Грицька Супруна – одна; у попа – друга; у пана третя; а в останнiх хлiб гнив у стогах. … – смiється гiрко Пилип, думаючи бiльше про подушне, за котре вже не раз натякав Грицько Супруненко, нiж про доньчине бажання. … –  Грицько Супруненко, зборщик. … За Грицьковою помiччю засiк посунули в сiни i в хату увiйшли разом.

Грицьку!!! … Грицьку!!! … Грицьку! … Він – Грицько ж таки, а тепера Григорій – крадькома розплющує одне око. … Грицьку! … Грицьку! … Поїдеш у Київ, Грицьку, та той… Іди лишень сідлай коні. … Геройське діло не кожен зробить і за це, від’їжджаючи, я хочу для годиться випити… Грицьку! … Чорнявий, високий Грицько стояв поруч і з посмішкою дивився на нього.

У старого Момота було троє синів: старший — Грицько, тоді — Панас, обидва жонаті, а тоді Іван, ще парубок,— отой «Ванька», що ходив з Микитою по вулицях. … Грицька батько давно вже відділив, оженивши, випрохав йому в громади грунт на краю села, поставив там хату, дав клапоть поля й трохи худоби.

— Грицько проводжає жниць довгим поглядом. … сміється Грицько. … Увечері Гриць прибіг, з кишені короткої свитки виглядав пружок якоїсь книги. … — Ви не дивіться, мамо, що Гриць такий тихий, а бога вже не признає, їй-богу. … — Грицько переводить розмову на інше. … стримано дякує Гриць, і тріпоче борозенка на верхній губі.

Грицько́1 – прізвище 2 відмінок чол. … множина називний Грицько́ Грицьки́ родовий Грицька́ Грицькі́в давальний Грицько́ві, Грицьку́ Грицька́м знахідний Грицька́ Грицькі́в орудний Грицько́м Грицька́ми місцевий при Грицько́ві, Грицьку́ при Грицька́х кличний Грицьку́, Грицько́ Грицьки́ *

грицькі́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

 Я, мама, тато, дiд Грицько i бабуся Галя Здрастуйте! … Як каже мiй дiд Грицько: "Наче хто взяв, коли тебе було намальовано, та й провiв рукою i все змазав – порушив, так би мовити, симетрiю: одна брова вище, друга нижче, одна щока товстiша, друга худiша, i рот усмiхається якось на один бiк веселiше, нiж на другий".

Грицьки́ – … множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Грицьки́ родовий Грицькі́в давальний Грицька́м знахідний Грицьки́ орудний Грицька́ми місцевий на/у Грицька́х кличний Грицьки́