Результати пошуку слова: грому

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Раз за разом товщу цих хмар прорізували гострі сліпучо-білі стріли блискавиць, відблиски яких тривожно грали на темно-синіх високих роздратованих хвилях, ще пізніше звідти долітала луна далекого грому. … глухо відповів єпископ, прислухаючись до луни грому. … – в нестерпному сяйві, під страхітливий гуркіт грому сказав Анастас.

БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп

Posted on by / 0 Comment

Адже багато з його племені загинуло від грому, що його породжувала маленька чорна палиця дивної білої мавпи, яка спорудила це химерне лігвище, і Керчак твердо вирішив: він здобуде цю смертоносну зброю і дослідить усередині таємниче лігво. … Глухий гуркіт грому кинув свій грізний бойовий клич.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

І зустріч із рідним краем, і милі спогади, і втеча Долі, і плугатар, і гуркіт грому — все поєдналося, злилося у щось єдине ціле, що розпирало груди і наливало силою. … Здавалося, крім липи, грому та блискавок, нема нічого в світі. … Опам’ятавшись після дощу та грому, загомоніло птаство.

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

Колоністи пиляли, стругали, шліфували, обточували, і, поки стояла негода, у відповідь на оглушливий гуркіт грому лунав виск і скреготіння знарядь праці та фуркотіння верстата. … Луна гучно повторювала страшний гуркіт грому. … Ні шум прибою, ні гуркіт грому не долинали сюди крізь товщу кам’яних стін.

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

Цар не з’їсть мене там преці, А назустріч небезпеці Ліпше вийти, ніж в кутку Дожидать на себе грому! … Тож я вірю щастю свому: Серед бурі, серед грому Інші тонуть, я сплину». … Так він виступив охоче: Всі на нього вперли очі, Всім зробилось прикро так, Мов чекали грому, бурі… Між ряди німі, понурі Лис вступив, мов весельчак.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

I хоч вiн i надалi ховався вiд грому й блискавиць, але тримався спокiйнiше, бо менше вiрив у силу старих богiв, тiльки йому було якось порожньо на свiтi без бога. … – Чого ж батькам моїм iти було на болгар, аще вони сукупно з болгарами ходили проти Вiзантiї i змушували, як грому й блискавки, боятись їх.