Результати пошуку слова: грім

Грім — то брязкіт його зброї, блискавки — іскри, що сиплються з мечів. … Грім і блискавка уявлялися небесною війною. … Грім і блискавка бачилися, крім того, у вигляді орання й сівби. … Перший грім і дощ володіють очисною силою і повертають землі життєздатність. … Ще кажуть, що як лунає грім — то Бог возить по небу калачі.

Зачувши грім його колісниці, тремтять народи, і немає нічого під сонцем, що вціліло б під його блискотливими стрілами. … Найбільше п’янив Рамзеса захоплений крик юрби, що, мов грім, прокочувався в повітрі, не вщухаючи й на хвилину. … – Хіба ти не знаєш про те, що грім уб’є кожного, хто без відповідного обряду доторкнеться до завіси?

Лунко бряжчать стремена і збруя: здається, то гуркоче грім у хмарі нічних випарів, білих, як бризки водоспаду. … Він уже провіщав своє наближення лунким, наче грім, гуркотом і чорними тінями, які немовби змагалися з мороком ночі. … А то я вже, грім мене побий, місяців зо три не був у форті.

Знову пролунав грім барабанів. … — Мій господар, побий його грім! … Коб мені така голова, то був би я сенатором Речі Посполитої, от хай би мене грім побив, коли брешу! … Хай мене грім поб’є, якщо брешу! … — І я не повірив би, коли б не чув на власні вуха, хай мене грім поб’є! … Грім схвальних вигуків і оплесків сколихнув зал.

– Перший грім.  … Грім?.. … І вслід за тим несподівано прогуркотів далекий грім. … Так, старий віщун вибрав досить слушний момент, щоб захопити в свої руки чужинців, використовуючи грозу, блискавку й грім, яких, очевидно, недаремно так боялися скіфи… Тим часом голос віщуна залунав ще грізніше.

Гучно засурмив ріг, і його поклик, підхоплений гірською луною, полинув по ущелинах, здолавши навіть грім водоспадів. … Як грім серед ясного неба – залишитися без коней перед лицем Фангорна, далеко від населених місць… Іржання й пирхання завмерли, віддалилися, і знову тільки вітер шурхотів мертвим листям.

–  А побий його грім!  … Але, хай мене грім поб’є, коли судно чекатиме на вас!“ Отак він їм сказав, той Флінт. … Але хай мене грім поб’є, капітане, якщо вдруге вам таке поталанить! … –  Все до останнього слова, побий мене грім!  … Хай йому грім на голову, я допоможу вам довести судно хоч би й до моєї шибениці!

Грім і блискавка! … Грім і блискавка! … Слова отамана вразили Гонту, мов грім. … — Грім і блискавка! … Страшний грім вдарив над самими головами присутніх і розкотився грізним тріскотом по всьому небосхилу. … — Грім! … ось і грім… … це не грім… … Хай би мене й грім небесний за моє зухвальство убив.

Прозоре повітря променилося чистотою і вогкістю, що їх не так бачиш, як відчуваєш фізично після грімкотливої затяжної грози. … Незважаючи на лютий ураган, виття вітру і грім обвалів, Герберт спав глибоким спокійним сном. … Хіба грім ударить та розпалить вогнище!  … І справді, 2 березня загуркотів оглушливий грім.

Де грім твоїх музик? … І судний грім моїх морських походів ще й досі чують Кафа і Стамбул. … Грім ущух. … Врочистий грім високої латини і мудра в’язь слов’янського письма. … Гарматний грім одгуркотів і стих. … То з неба грім, то в полі сарана. … МЕНІ ЦЯ ВІСТЬ БУЛА ЯК ГРІМ ІЗ НЕБА. … Аж раптом – грім.