ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр

Знову невдача! Я певен, що і тут нас чекає невдача. У Бедржиха Фієдлера є дача за тридцять кілометрів від Праги. –  З якого часу у вас ця дача, пане Фієдлер?  –  Дача в мене вже давно, – Ця дача спершу належала єврейському торговцеві, потім у неї переселився якийсь німецький спекулянт.

ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України

У слободі Гадяцького полковника Васильєва, у Лебедин-ських дачах, було 3 острожка; один з Тарасами, другий з баштами. Але і там його постигла невдача, бо військових діл при ньому не знайшлося, і Кантемиру Воєнна колегія зробила за се вимову.

МАСЛЯК Петро – День Незалежності

Рамірес уже з’ясував, що проблема з охоронниками на дачах – доволі гостра. Далі, за дачами, здіймалося, як собор, сховане в лісі обійстя Бенгалурова. На дачах вправляється переважно дрібна шпана. Хоча платня й мізерна, але можна непогано підробити, виконуючи будівельні і ремонтні роботи на дачах.

Вілла

ві́лла – іменник жіночого роду (дача) відмінок однина множина називний ві́лла ві́лли родовий ві́лли вілл давальний ві́ллі ві́ллам знахідний ві́ллу ві́лли орудний ві́ллою ві́ллами місцевий на/у ві́ллі на/у ві́ллах кличний ві́лло* ві́лли*

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Вона ж у нього ні за холодну воду, у неї ж і хатня робітниця, і дача, й срібляста «Хонда». Вони тепер туди самі не їздять — дача двічі горіла, так і стоїть з обгорілим фасадом. Хто сидить на дачах, хто на курортах, хто рятується у Дніпрі. Бо хоч яка вже там обгоріла дача, та ми й самі погорільці власної долі.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

А коли невдача – удар буде миттєвий і без болю. Відверто кажучи, я б тепер мав командувати полком, та вдача незлагідна.  Ви добре знаєте, хто тут живе поблизу на дачах? –  Он у тому гайочку – забита дача, – 5 Дача в чахлому березовому гайочку видавалася нежилою – ґанок згнив, вікна позабивані дошками поверх віконниць.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

–  О, в вас поетична вдача, – Перед дачами, в двориках, зеленіли просторні квітники. –  Гм… Яка ж в неї вдача? –  Забісована вдача! –  Звичайне діло на дачах, – І його палка південна вдача не видержувала: гостре, прикре слово, як замкнута й придавлена пара, виривалось з уст і пекло ворога, наче кип’ятком.

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Жаль, що Консул поселився на Васильківських Дачах. Німці поколошкали партизанів на Васильківських Дачах, захопили коней, трохи дали тягла й на наше село. І німці знову облави роблять на Васильківських Дачах. Карателі на Васильківських Дачах. Гестапівець вислухав перекладача, наказав підвести поліцая Свирида Бичка.