Результати пошуку слова: двір

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

двірником, говорили неньо з людьми по-своєму, так, як навчила мама. … У Товарниці в такого двірника був порядок. … А в селі що не двір – то Богдан, що не третій – то Пилип'юк. … Олов'яні ноги несли крізь двір у густому цвіту айстр і жоржин, аж поки не спинили перед порогом відкритого ґанку.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Ще їдучи з двірця миршавим візником додому (де не був шість років), ні, ще в поїзді, Андрій увесь час думав про них, хоч ніяк не сподівався їх отак зустріти та ще всіх разом. … З двірця вийшов Андрій тоді, як уже юрби пасажирів геть розсіялися, а поїзд, яким він приїхав, давно відійшов.

РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал

Posted on by / 0 Comment

Крони старих акацій затінювали просторий двір, посеред якого височіли три житниці з заокругленими дахами, що скидалися на копиці сіна; праворуч виднівся широкий склепінчастий хлів. … Забравши у рейтарів програш, юнаки залишили заїжджий тій двір і подалися шукати більш гостинного пристановища.

РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ескорт у смерть

Posted on by / 0 Comment

Крізь сльози Дана бачила, як чоловіки розстеляють на асфальті ковдри та перини, як голосять жінки, а у двір заїжджають дві машини – темно-синя, міліцейська та червона, пожежна. … Або просто потелефоную Романові – нехай іде до неї з обшуком власною персоною!» Машина в’їхала у двір й зупинилася якраз біля того самого під’їзду.

ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ

Posted on by / 0 Comment

Не чекаючи довго, я найняв візника й заїхав на залізничий двірець і за декілька годин я вже був у Будапешті. … Приїхавши до Львова, ми побачили на двірці жахливий образ. … Було це перед самим Різдвом, на дворі було дуже зимно, будучи на двірці в Лінцу я журилася, де ж мені переспати.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Отоді-то слуга, повірений Хмельницького, добре дбав, На доброго коня сідав, До города Черкаського скорим часом, пильною годиною прибував, До пані Барабашевої у двір уїжджав; У сіни ввійшов, шличок із себе скидав; У світлицю ввійшов, низький поклон послав; Тії значки на скамні покладав, А ще стиха словами промовляв: “Ей, пані, —