Результати пошуку слова: де ж то
Олександр Довженко – Щоденник
Він думав, що ми житимем усе своє життя десь по чужих країнах. … — Розкажіть же, де ви були? … Тоді я підняв його і держу: «Що, Василю, бачиш Україну?» — … Де-пе-де тобі частично вошка проповзе, та й та німецька. … — їхали човном до Дніпра, Дніпром до Каховки, де вже човен той продавали. … Виробляю норму, плачу всі внески, бо неприлично ж робочому чоловіку в своїй державі їх же не платити. … Де ж це я вчора?..
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Лиш де-не-де стовбичили такі ж самі печища, й тільки попід горою тулилося кілька хат, та й то безверхих. … А чому ж, де–то ще ви були, а фашистів геть нужа понападала? … У нього ж десь–то жінка й діти страждають, а вони крутяться й крутяться, от щоб мені вечора не діждати! … То хіба ж не занесло десь вогнем чи гусеницями.
Олександр Довженко – Україна в огні
Я хочу згадувать тебе усе життя, а не отих мерців, що вже пливуть Десною. … Там же люди які та декалони! … Де той і голос брався. … Та страшно мені, коли подумаю, де ж погниють кості обдурених Гітлером бідних селюків наших? … Де на тобі пролилося ще стільки крові, як у нас на Україні? … Вони трудились над ним і над його товаришами день і ніч, окривав-лені, серйозні. … А де ж воно, людоньки?