Результати пошуку слова: до загину
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко
З пекла та й до пекла? … Якби не дощ… якби не ремст і розбрат.. … Тепер стирчиш над рідною землею, як вивороть – корінням догори! … Хто допоможе, дурню макоцвітний, – … Але біда спіткала і ногайців – загинув брат мій, друг мій Тугай-бей. … Така, мабуть, була княгиня Ольга, коли загинув князь у деревлян.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
оповіщаючи горам і долам про смерть: раз, коли брата Олексу роздушило дерево в лісі, а вдруге, коли браччік Василь, файний веселий леЄінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями. … В безконечних просторах загинув час, і не знати, чи день стоїть, чи минає… Раптом до вуха долітав давно жданий поклик трембіти.