зкраювкрай, вирвали не один гіркий докір з наболілого серця, виточили не одну сльозуЗ кріпацьких очей. Я три роки вештався по місту, сходив його зкраювкрай, а яснішої і веселішої не бачив хати.
Коли він під’їхав ближче, тільки вузькийкрай сонця червонів на обрії. Нарешті Оксана знялаізвогнищаказанок, поставила його на рушник і нарізала кілька окрайців хлібу. Коли гарби порівнялисьз паном Вербовським, той побачив, що з-під краю ряднини стирчать посинілі ноги. Виявилось, що хлопець зачепився рукою закрай колодного кам’яного хреста. Вовк одним стрибком перелетівчерез кам’яний хрест, який стояв на краюцвинтаря, і щез між могильними пагорбами.
Поклавшикришталеве яйце в коробку з малесеньким отвором для світлового променя й замінившисвітло–коричневі фіранки на вікнахсвоєї кімнати щільними чорними гардинами, містер Вейсзначнополіпшивумови спостережень, тож незабаром дослідники дістали змогу оглядати рівнину у всіх напрямках зкраювкрай.
І яка це сила неначе бурею вхопила мене і, як те перекотиполе, вирвалаз корінням, занесла мене з рідного краю кудись далеко, вневідомийкрай, між чужі люде?