УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013 Posted on by / 0 Comment – закінчення -ать (-ять); чергування г, з > ж; к, ц > ч; х, с > ш; д > дж; зд > ждж; т > ч; ст, ск > щ відбувається лише в 1 особі одн.: Особові форми дієслів ІІ дієвідміни засвистіти загоїти Особа Одн.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Що його дратують ці її послизання, спотикання і розхлюпування – усе, що колись викликало в ньому найщиріше бажання захистити, врятувати, загоїти.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Коли я не маю місця в вашому серці, то нехай я лучче ніколи не бачитиму вас… щоб загоїти моє серце».
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Здогадався він: прострелено наскрізь: куля вилетіла, і виразку можна загоїти без лікаря.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Рану ту ніби вдалося загоїти, але чи не з'явилась натомість інша?
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment – Не вспіла загоїтись нога, я вп’ять на коня.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Що в лісі робиться, те не грішне!” Ну, йому не треба багато деревини… Його серце було ще переповнене жалем за дрібною худобиною, що змарнувалася, і він відчув потребу праці, неначеб вона мала відшкодувати страту, що лучилася в господарстві, та загоїти рану.
Володимир Винниченко – Відродження Нації Posted on by / 0 Comment щоб за всяку ціну загоїти її, на всяких умовах заключити мир, хоч би й на ганебних („похабныхъ”, як казали тоді руські); в той час, коли вони отверто казали, що це їм необхідно для розвитку…
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Та ніколи не бачив я, щоб ти словом або ділом ішла всупереч моїй волі, і мені здається, що я матиму од тебе ту втіху, якої я собі жадав; тому я маю намір повернути тобі в одну мить те, що я однімав у тебе протягом багатьох років, і загоїти небувалою ніжністю ті рани, що я тобі завдав.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Султан, непомітний за густим плетивом кйошка, самотньо спостерігав за тим святом краси, що призначалося тільки йому одному й однаково не могло вдовольнити його, загоїти його рану, зцілити від несподіваних хворощів, насланих якоюсь злою силою, що розлунювалася голосом загадково-незбагненним.