Skip to content Одного разу, наплакавшись по своєму Лоренцові до знемоги, вона заснула в сльозах, і він їй наснився – блідий, страшний, одежа йому роздерта й закривавлена, а сам ніби говорить до неї: «Ізабетто, – …
заліз усередину, роздягнув мерця, взяв його одежу на себе і, закривши знов гробовець, – 