РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі
Тільки залишився Гордій на все життя кульгавим, з коротшою ногою, що майже не згиналась у колінному суглобі. … І не зглянувся хлопець, як залишився самотиною в старій хаті під злинялим півником. … Тихий, суворий Гордій знов залишився мірошником – куркульський рід дивився на нього, як на безсловесну деталь млина.