Результати пошуку слова: засвітити

Учора ввечері він поплив каюком, щоб засвітити вогник на плавучому бакені при виході з бухти. Треба було знову засвітити бакен біля входу в бухту, щоб указати шлях шаландам, яких вночі чекали з моря. Треба було комусь поїхати розшукати в темряві літак, засвітити вогні з допомогою ручної динамки, а потім повернутися за бензином.

розгорі́тися1 – дієслово доконаного виду (запалати; засвітитися; посилитися) Інфінітив розгорі́тися, розгорі́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа розгори́ться розгоря́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Хоч би дав нам Господь уві сні святу церкву уздріти І в диму тім кадильному свічку йому засвітити, І забути, заснувши, сей смород страшенний, сю нужу, В головах ковтяхи, у ногах повсякденну калюжу. Один хоче по всіх землях Світло засвітити, Всі народи, ніби сім’ї, Рідними зробити.

–  Може, засвітити світло?  Більбо швидко підбіг до тунелю і взяв запаленого смолоскипа, але він ніяк не міг умовити гномів засвітити свої смолоскипи чи приєднатися до нього. Якщо він волів ризикнути й засвітити світло, то його справа.

без вогню, без іскри, збайдужілий — чим маю свічі засвітити? Намацав на припічку сірник, щоб засвітити лампу, а жінка метнулася завішувати веретами вікна. радість, бо могла крадькома піти на синову могилу, засвітити свічку й помолитися за його душу.

Чув він також, як панна Цап кілька разів натискала на вимикач, щоб засвітити, але Карлсон повикручував усі запобіжники в лічильнику на кухні. Тому панна Цап і дядько Юліус розгублено стояли, як сліпі, й не могли засвітити.

Злодії дременули навтікача, наче за ними сто вовків гналось, а наймичка, нікого не побачивши, пішла засвітити світло. Той пішов і роздивився, що біля хати все тихо, зайшов на кухню засвітити світло, побачив, як у темряві світяться котові очі, і подумав, що то дві жарини.

III У той час, як на Тереєвій стіні ще бушував шторм і різницю омивали хвилі прибою, Котта високо в горах марно намагався засвітити світло. І коли під дверима до линварні Котта почув розгніваний здавлений голос, то не зважився ні засвітити світло, ні одійти од вікна.