Результати пошуку слова: знову
Анджей Сапковський – Останнє бажання
Жінка знову закричала, дико, страшливо. … Незнайомий знову сягнув у викот каптану, вигріб звідти округлий медальйон на срібному ланцюжку. … Ну, але час від часу знову на нього находить та манія і він розсилає комонних, щоб нових чарівників шукали. … Але пізніше… Велерад знову притишив голос майже до шепоту, нахилившись через стіл.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
– Однаково ж ти її мені покажеш,- сказав я знову вперто,- то чи варто відкладати? … – знову спитав я, адресуючись до дівчини, бо тим усім, не виключаючи й Гена, заціпило всерйоз і надовго. … (Тут він знову повторив оте латинське). … Токовий, звичайно, причапав з вулиці знову до нас і взявся за вентилятор.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
А він велить одігнути полу піджака і знову – бах! … – Знову брешеш? … Дорохов знову заглибився у читання. … Знову задзвонив телефон. … Дізнавшись, що він буде надвечір, пообіцяв подзвонити знову. … – Знову правду кажеш. … І знову ви мене з собою не взяли. … Лисов знову крізь зуби, ніби й досі сердився, поцікавився, що потрібно Дорохову.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно
Скажу конкретно: нас знову обійшли, нам знову плюнули в душу, начальство витерло об нас свої новенькі, куплені в закритому розподільнику штиблети і пішло святкувати День радянської міліції. … Знову особисте життя влаштовував? … Сирота знову підозрюваного в клітку з тиграми заганяв, а вони їх обох не пускали?
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
Правда, попервах відвідувачі лякалися, та через якийсь час їх уже знову тягло до капітана. … Проте коли я підійшов ближче, він знову почав розмовляти зі мною, як і раніше, – … Але раптом він знову почервонів і, силкуючись підвестися, закричав: – … Моя кров упаде тоді на тебе, Джіме, і на отого телепня-лікаря… І він знову вибухнув лайкою.
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями
Де це ти вже знову щез? … Подорож уздовж ріки була для наших мисливців приємною; тут не було неродючих, випалених сонцем схилів, як на півночі; дорога вилася чудовою долиною, яка то розступалася, то знову звужувалася. … Індіанці мимоволі підійшли ближче, але чужинець тим часом знову підвів голову й провадив далі: –