РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Якщо цар тебе відпустить, то вояцтво зроду–віку Не відпустить воєводу, славного свого владику, Бо, як ти поїдеш, стане ворогів на нас без ліку,- При нагоді і горобчик хоче здатись за шуліку».
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment 1 ЗРОДУ–ВІКУ Юр’яна знала, що випране вбрання треба вішати, як і носити, по-людськи: грудьми до схід сонця, а штанинами до землі.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment А той Грицько Нечоса характерник був, як і всі запорожці, пройшов крізь військо і турбаїв вивів, і повів на дві сторони: до Дністра й до Перекопу, і ми з роду турбаїв, не були кріпаками зроду–віку, і Данилко хай не буде.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Коли ж трапиться добрий чоловік, то можна буде розпитати в нього, як вберегтися від вуркаганів, бо Улас чув, що вони великі майстри вирізувати гроші разом із кишенею, і тому ще вдома заховав гроші так, що, як йому здавалося, ніхто з сторонніх зроду–віку не міг би здогадатися, куди він їх дів.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Йшов до полудня, але не здибав ніякого житла, навіть натяку… Ні, далебі, цією стежкою зроду–віку не ходили люди.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Про мене, нехай Мотря йде жити під три чорти або під греблю; я з нею зроду–віку не буду жить під однією покрівлею, –
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО Posted on by / 0 Comment – прошепотів малий Камінчик.- Зроду–віку такого не бачили.
