Результати пошуку слова: з-роду-віку
Тарас Шевченко – Гайдамаки
Дасть він мені раду з вами, Бо сам здоров знає, Як то тяжко блукать в світі Сироті без роду; А до того – душа щира, Козацького роду, Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала, 3… … Не вкороти віку!» Червоний бенкет Задзвонили в усі дзвони По всій Україні; Закричали гайдамаки: «Гине шляхта, гине!
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися
Потім виходив з сотником у походах ледві не всю Польщу, був з ним і в Криму, був і на Чорному морі, да вже на старість не схотів би й панства, аби тілько при йому дожити віку. … Хто ж він такий, то се вже пан сотник знав давно: миргородський осауленко, отаман у своїй, сотні, хорошого й багатого роду дитина.