КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ
Потоцький йде назустріч Радзивіллу. … – Не служать очі на таке дивиться, щоб так двоїлась хлопцеві душа! … Слова самі на голос навертались, як сльози навертаються на очі. … – Побійся бога, вона йде на смерть! … – Де ти,- каже,- тут такий узявся Що мені на очі ще не попадався? … Так і йдемо, крізь горе навпрошки. … І ми йдемо, і добре нам удвох.