Результати пошуку слова: кидати усмішку

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

— і вогкі, блискучі, наче намазані смальцем губи Січкаря вже не відстовбурчувались в усмішку, а злісно вигинались униз. … ще більше розтягує усмішку Федора. … — А чого ж ми повинні сіяти гречку в три строки, кидати в пізній, закам’янілий грунт, коли там уже паразити висмоктали вільгість і добриво?

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Та хіба кидати отак – на вітер? … Мружить очі, дихає ротом, ховаючи під вкритими памороззю вусами усмішку вдоволення. … скривила вона обличчя в усмішку. … А кидати роботу не можна Та й несила. … Усмішку погасили спалахи вибухів. … – Хлопці ось, ідуть, і Миколі ліпше піти з очей, щоб ні на кого не кидати підозріння.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

подумає він, і усмішку, яка розквітне на його вустах, коли сидітиме він на веранді, не побачить у цьому зеленому сутінку ніхто. … Тоді по черзі кидали всі вони, і всі так само сміялися, остерігалися кидати тільки Олександра й Микола, були вони зайняті чимось іншим.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Оте світло прибою, що знизу осявало хлопчика і що відкрило нам його загадкову, як у Монни Лізи, усмішку… … “Голубимо коней, шукаєм зарази, тільки б не кидати України, тільки б не чужина, де обтинають нам коси, де наші сестри голки ковтають… … Бачиш розплилу прісну усмішку, обличчя квітучий овал.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

кидати назад у фартушину польове добро. … Чіпка сердито зиркнув на неї й наче здув веселу усмішку з її веселого личка. … Так, бач, шкода москаля кидати! … Та, вирвавши пляшку, припав до неї, мов п’явка до тіла… Матня не вмів кидати горілки другим.

Френсіс Фіцджеральд – Великий Гетсбі

Posted on by / 0 Comment

Ми всі мовчки втупились очима в місіс Вільсон, а вона, відкинувши з чола пасмо волосся, подарувала нам у відповідь сліпучу усмішку. … Він витяг стос сорочок і почав кидати їх перед нами, одну по одній: сорочки зі щирого льону, з щільного шовку й тонкої…

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

— І, подарувавши ще одну чарівну усмішку, стюардеса пропливає далі. … …вблагувати, пособи людям, бо ж ти той, хто нічого не боїться, і молодої жінки тобі не кидати, а мати он сама тобі дозволяє, хоч і сльози ллє! … Усмішку видно, а слів не розібрати за вітром та гуркотом.