Результати пошуку слова: кидати усмішку
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Однак напасникам довелося ще раз покинути двір, бо Прокіп перестав кидатися, а натужився з неймовірною силою і розірвав на собі поворози, наче були то гнилі нитки. … Полікарп тримав на вустах тонку, як нитка, усмішку: він, як Єремія, спати не хотів. … Він схилив голову на плече, а на його вустах заграло щось схоже на усмішку.