Результати пошуку слова: колос

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Увесь факультет знає, що вони — ще з першого курсу — закохана пара, що Таня Криворучко його, Богдана Колосовського, наречена. … Богдан Колосовський. … Спартак спідлоба глднув на Колосовського, потім на Лагутіна, і кругла голова його в світлих хвилястих кучерях нахилилась над якимось списком, що лежав перед ним на столі.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

“В тобі щось є, Колосовський, — … Ти маєш зір, Колосовський, почуваєш світло, ритм… … Лови кадр, Колосовський!” Впіймай і увічни! … Колосовський з Рсшетняком стояв, дививсь, як вітер намітає снігу біля стовпа, як росте поволі пагорб замету, схожий на величезну компасну стрілку, повернуту вістрям…

Колосина

Posted on by / 0 Comment

колоси́на – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний колоси́на колоси́ни родовий колоси́ни колоси́н давальний колоси́ні колоси́нам знахідний колоси́ну колоси́ни орудний колоси́ною колоси́нами місцевий на/у колоси́ні на/у колоси́нах кличний колоси́но* колоси́ни*

Колосочок

Posted on by / 0 Comment

колосо́чок – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний колосо́чок колосо́чки родовий колосо́чка колосо́чків давальний колосо́чку, колосо́чкові колосо́чкам знахідний колосо́чок колосо́чки орудний колосо́чком колосо́чками місцевий на/у колосо́чку, колосо́чкові на/у колосо́чках кличний колосо́чку* колосо́чки*

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Співучий колос дитячими ручками горнеться до неї, пазухи шукає, пахучою росою обдає босі ноги… «Невже це все буде?» Раптом здригнулась молодиця: неначе на шматку чорної хмари побачила свої покалічені молоді літа… Висхлий степ. … Густий, з живими іскорками чуб, підстрибуючи, торкався вислих, тяжких, як два колоски, брів.