Лишилося одне тіло, нібито й неДарусине, незболене і не зчорніле, а чиєсь чуже, незнанехолодне тіло, по якому весело снують мурашки. …Але це таки правда, що нікому так не є погано, як нашим ворогам, коли нам добре. – Щось тобі, дочко таке розкажу, що нікому ще не казала.
Неподякую я Хоцінському за таку рекомендацію. – Вони нікомуне заподіяли лиха, як от квітки, що ростуть ондечки на долині. – А кому ж достанеться все моє добро, коли тобіне треба? Лемішковські розмістились в гарненькомууправительському фаетоні, і коні, як змії, понесли їх по дорозі в Тхорівку.
— Ну, то скажи, в якому році отой неписьменний бандит Пісарро завоював державу інків? — Вона просила нікому цього не казати… Але тобі скажу. Навіть не здивувався, що я прийшла, і, здається, й не помітив, у якому я настрої. Чому їх нема?» В напівзабутті якомусь пекучому повернулася знову до скирти.
«От тобі й син рибалки!» подумав він. Вона сиділа на невеличкій піщаній галявинці, а рядом з нею прямо на піску простяглася темна нерухома постать, що належала некому іншому, як самому командору переходу Жорі Колікову.
хоч там таке, що як подивитись у його, то й себе не пізнаєш: так тобі перекривить обличчя… Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку. Живи, доню, як бог тобі дав, шануй стару неньку. Аби трохи в матері забряжчало в калиточці, зараз і почне вимагати; а мати така, що послухає й оддасть, та потім нікому так гірко, як мені, бо стара хоче те у хазяйстві навернути, що дочка витратила, –
Бач, яка добра: сама новосілля справляєш, а мене й не кличеші – Іди, я тобіне забороняю,- каже Правда, виходячи на поріг. Чи бач,- кажу,- як розходилися,- покою нікомунемає! та й мененалякала, нехайтобі всячина… Ачхи-и!” – Ось як зробить: ділиться – всіх порівну ділить, щоб нікомуне було завидно.
Здоров’я мав залізне, через те й не став неврастеніком, як більшість тих людців, і вдавав, ніби тобі начхати на роботу, яку ти робив перед тим і яка тепер стала тобіне до снаги. Про недоумкуватого хлопчину-наймита, якого залишили тоді на ранчо й сказали не давати нікому ані віхтя сіна, і про старого негідника з Форкса, що лупцював хлопчину, коли той робив у нього,- він завернув на ранчо роздобути сіна.