Результати пошуку слова: кучеря

кучеря́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

кучеря́віший – прикметник, вищий ступінь відмінок однина множина чол.

кучеря́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

кучеря́венький – прикметник відмінок однина множина чол.

кучеря́вив кучеря́вили жін. кучеря́вила сер. кучеря́вило Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник кучеря́вивши

…кучеря́вцям знахідний кучеря́вця кучеря́вців орудний кучеря́вцем кучеря́вцями місцевий на/у кучеря́вцеві, кучеря́вці, кучеря́вцю на/у кучеря́вцях кличний кучеря́вцю кучеря́вці

…кучеря́вчикам знахідний кучеря́вчика кучеря́вчиків орудний кучеря́вчиком кучеря́вчиками місцевий на/у кучеря́вчикові, кучеря́вчику на/у кучеря́вчиках кличний кучеря́вчику кучеря́вчики

кучеря́вився, кучеря́вивсь кучеря́вилися, кучеря́вились жін. кучеря́вилася, кучеря́вилась сер. кучеря́вилося, кучеря́вилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник кучеря́вившись

Кучеря́ве – іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Кучеря́ве родовий Кучеря́вого давальний Кучеря́вому знахідний Кучеря́ве орудний Кучеря́вим місцевий на/у Кучеря́вому кличний Кучеря́ве

кучерявоволоди́мирівський – прикметник відмінок однина множина чол.