Результати пошуку слова: любов

Ще довго потім сходилися туди люди, повні вдячности і любови – молились за свого отця-пароха. Дуже шляхетною виявилася громада, що часто ходила на місце, де їхній душпастир з любови до неї заплатив життям. І там біля хреста, згадували його доброту та любов й іншим розказували.

З первого-бо молоду мого та й до сього часу палав я високою і шляхетною любов‘ю, більше, може, аніж воно станові моєму низькому личило; часом розповідав я про неї, і хоч люди статечні, які про теє знали, хвалили мене і надто уславляли, проте дознав я прегіркої муки, – Благаю ж вас в ім’я тої великої любові, що я до вас маю, –

Воля шах-заде для неї була вища за любов до Ібрагіма. Ібрагім платив Сулейманові відданістю, любов’ю і обожнюванням. Страждання, яких я зазнаю від своєї любові, мало не зводять мене з розуму. Любов, жалість, вдячність за все, що Сулейман зробив для нього? І не просто прихильність, а й любов, як до сина.

12 І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне. 21 Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! 41 Від людей не приймаю Я слави, 42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

В устах уявляється щось таке, що старий граф колись давно-давно бачив у неї, десятилітньої дівчинки: вони трішки розійшлись, розгорнулікь, показуючи білу рівну смужку хижо рівних зубів, ну, зовсім та сама Ельзюся, що з любов’ю й цікавістю розілядала дитячий аероплан. Ну, добре, князь Шванебах потребує мати молоду любовницю.

Коли ж з’явився на світ Дмитро, коли розкрився світлий і тривожний безкрай материнської любові, в її кохання до Тимофія якось непомітно влилась нова течія: чоловік став для неї не тільки батьком її сина, а наче і її батьком (може тому, що саме тоді помер її старий тато).

Чи треба ліпшого любові дому? Коли вже так, то поділи свій статок: Мені любов, жінкам – отой додаток. Мою любов хвалити не годиться, – Отак і я забув про цілий світ, Мовчу, в любовному блаженстві млію. Він – лицар кращий на любовнім герці, Аніж полки гучних і пишних слів. Учись читати писане без мови, Очима слухать вісника любові.

Тепер, коли їхні зуби зіткнулися, в душі Канае охололо: несподівано для себе він відчув (так потім йому пригадалося) не просто приязнь чи любов, а подих смерті. Його очі засліплені такою дрібницею, як любов. У такому абстрактному понятті, як любов, нема нічого від дійсності.

О, як часто і з якою любов‘ю думали вони в походах, у чужих землях про рідний стольний город над Дніпром! Зараз на цьому ложі лежав Іоанн Цимісхій – той, що вбив тут, у цій спочивальні, імператора Никифора Фоку, той, що присягався в любові, а пізніше зрікся Феофано. – Імператори ромеїв не тільки бережуть мир і любов з Руссю, –

Але все це було давно, вже сини її пiдростають, в них вся любов i душа княгинi. Невже ж вони не знають i не розумiють, яка велика, багата й дужа Русь, невже вигiдно їм гострити проти неї зброю замiсть того, щоб жити в мирi, любовi й дружбi? Я дарую це блюдо iз образом Христа на знак нашої любовi, що живе, доки свiтить сонце.