Skip to content Я, звичайно, розумію, що все це маячня, що Яропіль живий, і Богунка є, народ мій житиме, армія наша б’ється на смертельних рубежах, і що ми переможемо вас, переможемо, розумієте, пане докторе, але… …краю лісові, і кволо стогнали поранені, просили не мучити й добити, важка була людська мука, ноги опухали, руки німіли, хотілося спати — безконечно, без просипу, ледве маячіла мета, легко було загубити донбасівську славу й зробитися отарою, заблукати в лісах, не вийти ніколи на з’єднання з Червоною Армією. 