ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
– Я добре пізнав його і побачив: несила змінити його одному чоловікові, та й багатьом чи можливо! … Так мало ми про цей світ знаємо, тож чи можна відверто судити й хвалити його, адже розум і дурість, милосердя й жорстокість – це клітини одного духу…» Я все-таки сумнівався. … відповів на те я, і він глянув на мене недовірливо: чи можливо це і чи немає в моїм мимовільнім піднесенні фальшу. … Чи можна назвати це, брате, добрим ділом?