Skip to content Забудь мене, народе мій, Коли щасливий і міцний, До праці станеш на свій лан І в своїй хаті будеш пан; Коли не буде між тобою Ані голодних, ні трудних, Ані обійдених судьбою, Ні слуг, ані панів бутних; Коли у всіх твоїх дітий Чуття та мислі розцвітуть, Ти станеш чистий, мов святий, Тоді про мене ти забудь. 