Результати пошуку слова: навесні

Вода – до обрію, навесні синя, аж очі вбирає, і над нею чайки та перелітні птахи. Навесні всі сліди вели в один бік. За його словами, наприклад, навесні крізь непомітні тріщини у кризі на світ божий виповзають личинки метеликів-одноденок і рушають до берега: їх так багато, що прибережна крига аж чорна.

Навесні 1977-го я став свідком і мимовільним співучасником відомого вбивства Хіміка. Передусім існувала система, тобто навіть не система, а ціла тобі Система, яка навесні 1982-го здавалася вічною. Таким чином, ти перезимував удома і… …і навесні переконався, що все-таки нікуди мені не подітися.

Навесні йде Михайло до бранки23[23], а там… чи довго лишуть вони мені його ще дома?.. Як навесні земля добре ореться, буде добрий рік. Він, Михайло, мав ще навесні – як приходив на Великдень додому – на думці полагодити той пліт, лише не мав тоді доволі часу. Один восени, а навесні, як бідним людям найтяжче виживитися,-другий.

В усіх еллінських містах підкореної персами Лідії вперше про Пактія почули навесні, коли, перезимувавши в Сардах, цар Куруш повів рать на схід. Він не схожий на жодну річку в світі: всі річки розливаються навесні, а Ніл – серед літа. – Бо навесні привезу перших колоністів на тридцяти кораблях.

А як на полі, так у них у руках (було це навесні) або тракторна баранка, або ручка від сіялки, або сапачка, або лопата, або повід од недоуздка, або налигач, або чепіга… Частував мене голова однієї артілі. –  Соловейки навесні тьохкають! Вдарила, значить, весна, а навесні все скрізь, як ми чули, тане.

Після осінніх робіт Дмитро повикорчовував найстаріші дерева, а навесні половину землі засадив щепами… Як поснуть всі дома, крадеться Марта між деревами і дух затаїть. Восени і навесні по ярмарках дотиснутись трудно було до садженців вінницького плодового питомника. «Це тільки подумати — ополониками кормили навесні, —

Сюди завжди приїжджають люди: і влітку, і взимку, і восени, і навесні. –  О, і влітку, і взимку, і восени, і навесні – завжди є повно людей у Канні! А Хрещатик – народу на ньому, як у лузі квітів навесні… – Навесні вона дарує нам веселе дзюрчання струмків, що пустотливими зграйками біжать із-під снігу.

Навесні 1919 року млин став державним, а Гордій – першим радянським мірошником на селі. зараз, навесні, у найкращу пору пустелі, ти ще не знаєш, що то такс. Навесні вони осідали біля якогось такира і пасли худобу по квітучих горбах, поки спека не випалювала все.

І не лише тоді, коли зацвіте, запалає навесні скіфськими тюльпанами, замигтить ластівками та озветься жайворонком із піднебесся, любить його і ось таким, по-жнив’яному звированим, закіптюженим, у хмарах трудової пилюки. Тільки їдь навесні або краще раннього літа, коли хліба красуються.

Навесні однією з перших розквітає на лісових галявинах пухнаста сон-трава. Навесні батьки виїжджали в поле, розкладали печені хрести в усіх кутках ниви, вклонялися тричі до землі й промовляли: «Роди, боже, жито, пшеницю, всяку пашницю на всякого долю!» Коли кінчали роботу, сідали на межі і їли черстві хрести.