Результати пошуку слова: насилу

Насилу Христя вилiзла з кучугури, та знову кинулась – i знову зав’язла… – Не забарилася снiгова стiна вирости кругом хати… Насилу добилися до соломи. – i насилу вiд Христi добилася, що то по батьковi тужать. –  Оце насилу вирвалися! Як пiшли шукати, як пiшли бiгати – насилу допиталися.

Сивоок стрибнув туди, насилу гамуючи крик. відважно збрехав Сивоок, насилу втримуючись від спокуси простягнути руку й помацати волосся У Велички: чи справжнє, живе, чи, може, зроблене з якихось заморських нитей, як ото в деяких купців виткані корзна, що сяють на сонці і навіть у сутінках?

Прислуговуючі наймички та молодиці насилу настачали страви. Насилу було чути то там, то там: «А хто пак оце буде в нас за священика? Він насилу чув гомін в покоях, не розбирав навіть ні слів, ні тямки розмови в тому густому гомоні. Вона насилу вдержалась на місці. – Я згоджуюсь,– насилу промовила Они-ся, не підводячи очей.

— Насилу осідлали, — Петро насилу відірвався од Сари й промовив рішуче: — — насилу вимовила вона. — говорив, затинаючись, Гудзь, насилу переводячи подих. Три жовніри насилу підняли важке тіло панотця; але він був непритомний, голова його безсило падала на груди, бліде, безкровне обличчя з заплющеними очима здавалося мертвим.

стали його оббігати… Казали, що до Мотрі кожної ночі змій у димар літає: якийсь захожий чоловік застав його в хаті та насилу з душею вирвався… Непевне місце! На п’яльці закапали сльози… Стьопка – за двері… Насилу підвели Уляну… До Стьопки, – Хліб – як сухар сухий, насилу кутуляв його Чіпка.

Горєлов насилу підіймався на нього. Насилу він опам’ятався і зрозумів, що його викликає підводний човен. Обережно розсунувши сплетіння паростків, променів і присосків, Павлик насилу витягнув щось металеве, надзвичайно важке – і ахнув од здивування: перед ним був знайомий ящичок для запасних частин «ундервуда» Горєлова!

До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни, й панії, як метелики падають на світло, й не одна з їх посмалила свої легенькі крильця… Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив. несміливо обізвалась Надя, і її голос насилу було чути. подумав Комашко і насилу здержав зітхання в грудях.