МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
На розореному дворищі, спішившись, зняв з голови шапку і довго стояв непорушне, відразу постарілий, почорнілий на виду, прибитий несподіваним горем. … І чого б відразу так не сказати – по-людськи?.. … – Та й не потрапите ви додому… Як тільки ступите за Дунай, вас відразу запроторять в який-небудь от-кулу – і до муштри!..