РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Не сьогодні-завтра Гіпатія переступить поріг обителі Вельзевула. … – запитав, переступаючи поріг.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment – басом прогудів Санта-Клаус, переступаючи поріг, і Джо чомусь не сподобався якийсь неприродний голос, нічного гостя.
Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment Переступаючи поріг, він рухався вдавано повільно, сонно, неквапом зачинив за собою двері.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Переступаючи через поріг, відчувала: вже не буде спокою для душі.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Невістка, переступаючи поріг чоловікової хати, кіідає під піч у подарунок новому) домовику півня або курку.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Тільки переступаючи поріг до зали здоров’я, ноги його робляться знову м’якими, нечугними, тіло набирає ватяної округлості, податливості, очі радісними хортиками стрибають на мотузку й вищать од довго стримуваної радості.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment Цілу ніч стояв на дверях, не переступаючи порогу, чорний, неголений, обдертий, з простягнутою рукою і просив молока. … А як тільки Михайло став на поріг, двірник порадив з бесідами не затягатися і не баритися з розпитуваннями по людях, а лиш іти на пост у жандармерію заявити про пропажу жінки.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment дуже ввічливо, але твердо мовив Хаблак, переступаючи поріг.— Я хотів тільки сказати… … Він переступив поріг раймагу, сонце, уже ледь рожевувате, щедро хлюпало в сірі від прадавньої терехівської куряви вітрини, він ішов рожевуватою порожньою залою, а її все не було, почався останній відділ…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Тільки що Мелашка ступила на поріг, Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком: – … – сказала Параска, переступаючи через Кайдашів поріг. … – Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити!
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада Posted on by / 0 Comment Обернувсь козак, переступаючи через поріг,- і серце в його заграло: Леся не спускала з його очей, а в тих очах сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами.
