ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА – Мати (1927)
З його біганини, звичайно, нічого не вийшло (не допоміг навіть пан «справник»), … Коли раніш вона знала, для кого поневіряється в своїх злиднях, то тепер вона остаточно… … І тільки коли вершники повернулися до кімнати і доложили Остапові, що Андрія ніде нема, вона з полегшенням зіпхнула й сказала: —