Skip to content
Між іншим, ходили до Царгорода й українці, про що згадано в пісні з тих часів: Ой, пустимося ж на тихий Дунай, Далі Дунаєм під Цареград; Ой, чаємо там доброго пана, Що платить добре за служеньку; Ой, дає на рік по сто червоних, По коникові та й по шабельці, По парі суконь та й по шапочці, Та й по шапочці, та й по панночці…