Результати пошуку слова: письменний

Ти в жупанах i письменний, i рiвня з панами, Як же можеш ти дружиться з простими дiвками? Я скажу за себе: правда, я – теє-то як його – письменний, но по благостi всевишнього єсмь чоловiк, а по милостi дворян – возний, i живу хоть не так, як люди, а хоть побiля людей; копiйка волочиться i про чорний день iмiється.

Хвалив бога і з тим прожив вік, що не вдався в тугу; а письменний не стерпів… От як се було. Настя те й діло розказує, який він звичайний, який собою красивий; а Наум хвалить, який-то він розумний, неначе письменний. «Та він же овсі неписьменний! – Хіба ж Василь письменний, щоб йому «Апостола» читати?

Він був малописьменний, книжок не читав, хіба часом анекдоти про Балакірева. Тепер він бачив, що Зінько за нього більше письменний і щось знає таке, Що Роман його не знає, і йому стало ніяково. Письменний? Хазяїн ще подивився на її білет,— видимо, письменний був,— вернув його, а тоді сказав: —

До того й письменний, бо я його через три роки до дяка на науку посилив… Хлопець добрий, статочний, роботячий і письменний. Оден Даньо Проч-ко не був з того вдоволений, бо це він ладився говорити, він же був в селі найбільше письменний, бо ходив до міста в школу і знав по німецьки, а Федькович його перебіг.

Адже розумні письменні люди (хоч би й брат мій Роман – нащо письменний, навіть за писаря в селі служить) кажуть, що так воно мусить бути, що інакше не буде… А пани? І грамоту добре знає, письменний… От – малий ще, а куди хочете "прошеніє" напише… Є його тих прошеній і в волості, і в мирового, і де хочете… Одно аж у.

Що був письменний, правий, добродушний, То й вибрала громада християнська, В тій часті міста зложена з убогих Ремісників, його на ієрея, І посвятив єпископ по закону. Не так письменний я й далекоглядний.

Олексій, батько її, так той кріпко письменний був: за дяка, хоч де, так справиться. Коли чесний, поважний чоловік її пита об ділі, вона зараз уклониться і скаже, що треба, та тихенько, та приятненько, мов чижи-чок проспіва, та звичайненько, та так розумно, що інший і письменний так не скомпонує.

Та Зінько швидко розібрав, яка то стежка, і нею не пішов, а Остап Колодій незгірше розібрав, що він помилився на зятеві: він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! Був письменний: як і Зінько, навчився читати в дяка.

І письменний, і вродливий – Квіточка дитина! Максим таки як письменний, Було, помагає І на клиросі дякові І псалтир читає Над покійними.