Результати пошуку слова: поволі
МАТІОС Марія – Нація
І Юр'яна пішла за Юрком, та так поволі, що й він здивувався: – … З-поміж ліщини, далеко внизу, на стежку виходило троє людей – і Дунусь, поволі зсунувшись із бука, затрубив оленем і забрехав уже собакою. … Далі він мав скреготати сорокою й кукурікати півнем, а тоді поволі нести до ґражди затесані жердини.
ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр
Поволі з’ясовується, що й свого колишнього чоловіка вона не любить. … Поволі у мене склалося деяке припущення щодо цього, та я поки що зоставлю його при собі. … Зачиняю все, що можна зачинити, і поволі прямую до шосе. … Прогулюйтесь собі поволі, огляньте мотоцикл, сліди. … Теплий сонячний день поволі згасав.
Олесь Гончар – Циклон
Поволі видобув “вальтер” важкий з кобури, наблизився і… … Колосовський з Рсшетняком стояв, дививсь, як вітер намітає снігу біля стовпа, як росте поволі пагорб замету, схожий на величезну компасну стрілку, повернуту вістрям… … Чи починаєм призвичаюватись, втягуватись в це баговиння поволі, звикаємо тупо й терпляче страждати?
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
Його широко розкриті очі не поминали нічого: вони вбирали красу, що була перед ними, і поволі в них згасав войовничий вогник, а натомість займався теплий блиск. … Тоді глибоко затягнувся й довго, поволі випускав дим. … Проказа ще ледве торкнулась її, але їй судилося жити первісним життям і поволі розкладатися.
ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі
Наче вимірюючи відстань, він повернувся в бік пристані, яка поволі віддалялась. … Поволі–поволі піднімався корабель угору і раптом швидко злетів із сірого збуреного хаосу до яскравого, спокійного неба. … поволі сказав Шатров, – … Не хотілося світити світла, наче темрява, що поволі западала в кімнаті, тамувала їхній смуток.