Результати пошуку слова: посмішка
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Ще, правда, ніколи не було, щоб я помилявся, призначаючи час смерті хворому… Коли він не помре через тиждень, я тобі вклонюся… Він вклонився й зараз найчемніше, і на вустах його заграла посмішка. … Відтак побачив він посмішку в дівчини, і здалося йому, що то погордлива, а може, й зневажлива посмішка.