Результати пошуку слова: привiт

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

А де ви жили ранiш?" Iншого разу ця бридка тварюка до мене пiдiйшла на розi з привiтанням, – … Твiй поет шле найщирiший привiт тобi i вельми ґречний привiт твоєму батечку. … – Я пiдвiвся, кажучи, що менi пора, привiт чоловiку, радий був бачити її. … Одна з них iз клекотом привiтання накинулась на мене.

ВДОВИЧЕНКО Галина – Пів’яблука

Posted on by / 0 Comment

«Хто цей чолов’яга, з яким ти привiталася?», … привiталася Iрина. … –  Привiт, Свiтлано, – … привiталася Iрина iз засмаглою, немов циганка, молодицею. …  Привiт, Кiнь! … Привiт, Анєчко! … Таксi лишень почало гальмувати бiля входу у ресторан, як швейцар уже заповзятливо розчахнув дверi назустрiч – сама привiтнiсть i готовнiсть догодити.

ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi

Posted on by / 0 Comment

Мешканцi мiста зустрiли нас привiтно й радiсно. … Та не встиг робот-тлумач перекласти на людську мову мос альдебаранське привiтання, як зi жрицею сталася дивовижна метаморфоза. … – привiтався я. … – Привiт, привiт, – … – Привiт i вам!

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

I почне розказувати, як-то було за батька i як тепер настало… Жiнка в його така була людина добра, така тиха, привiтна, ввiчлива. … –  Тутечки усi люди живуть доступнi такi, привiтнi… жалко вам буде їх кидати… – … На господi у себе Чайченко такий самий небалакливий, як i в людях, мати ж його дуже ласкава i привiтно до всiх ставилась.

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Posted on by / 0 Comment

Панове, передовсiм ходiм дами привiтати! … Леон став нi в двi нi в три на таке привiтання. … сказав вiн, привiтавши будовничого, по чiм, звернувшися до Бенедя,-спитав:. – … – питали вони Бенедя по звичайних привiтаннях. … До хати ввiйшло кiлька людей рiпникiв i, привiтавшися коротко з Матiєм, посiдали на лавi.

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

Стань на службу – подарують рукавички й жупанець, привiтають, пошанують, – … Тож добрiї люди мене привiтали В далекiй країнi, Там друга в прихильнiй дiвчинi Знайшла я. … Надiйшла сiльськая молодь, Що з роботи поверталась, I побачила поета, З ним приязно привiталась. … Озвись на привiт весняний.

ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін

Posted on by / 0 Comment

Слiд було показати свої добрi намiри – i вiн привiтався, помiтно ворухнувши хвостом у дружньому жестi. … Вiн усмiхнувся менi здалеку, я вирiшила, що то знайомий – i привiталася. … У сiнях дерев'яної хати зi мною чемно привiталися дiвчатка-бiлявки, Оксанка й Наталочка. … – привiталася вона. 

БАХ Річард – Ілюзії

Posted on by / 0 Comment

Я привiтно кивнув: не знаю чому, але той чоловiк менi подобався. … – Привiт, Рiчарде, – … Привiт, Рiчарде. … Лише вряди-годи промайне в натовпi обличчя, якась гарненька, яскрава, мов зiрка, жiнка, що викликає бажання зупинитись i привiтатися, постояти з нею хвилинку, погомонiти, нiкуди не поспiшаючи.

ВОВЧОК Марко – Оповiдання

Posted on by / 0 Comment

Не великомовна була та Чайчиха, не привiтна: якась хмара повила її навiки. … спитаємо, привiтаємо, а Чайчиха мовчки сидить. … А давно вже вона не плакала… Я боюся, що Чайчиха, думаю, вже на дочку не дивиться, то й дитину не привiтить, та пiдношу до неї тихенько. … Отак ми народженця привiтали – сумом та плачем!

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

– забачивши мене, привiтно здоровкається дядько Себастiян. … Тут з-за хворостяних тинiв привiтно здоровкаються з людьми веснянкуватi вишняки, а в них то сумують, то веселiють бiленькi й блакитнавi хати. … статечно вiдповiдає дядько Себастiян, трохи з подивом, але привiтно оглядаючи мене.