СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка
Ну, хлопці, перемовилися словом, побачилися? … – Володимире Степановичу, слово честі… Не болить аніскілечки… Чому ви так довго тримаєте мене в ліжку? … Дзеркальне скло темних окулярів затуляло їй пів-обличчя. … півголосом відповів я. … Через півгодини я з задоволенням поніжуся у вашому чудовому мармуровому кориті.