Результати пошуку слова: розкіш

У лісах розкіш живності і йому. — Звідки таку розкіш узяв маляр?! — Розкіш у тебе в лісах, — — Розкіш приходить зі смаком, а минається з болем. — Розкіш у тебе, Семене, розкіш! Ти кажеш: я маю розкіш у лісах. Та хіба це розкіш, коли щоразу за найменший набуток маєш потерпати: мовляв, і пасися, і стережися!

Та, коли познайомився з Лідою, а надто — погостював у розкішній квартирі на Подолі, занервував. Ніби на власній шкурі намагався відчути, що відбувається у розкішній квартирі Вербицьких. Іветта Андріївна ще під час першої зустрічі вразила Стаса більше, ніж розкішні апартаменти Вербицьких.

Дружина кінна й піша, саксонські рицарі, священики — київський і саксонський, княжі коморники, гридні, служебки, повози кінні, волові, двоколісні вози, запряжені небаченими в цих землях страхітливо смердючими верблюдами, коні, віслюки, верблюди під тороками — сила, багатство, розкіш, пишнота.

Її розкішне золотаве волосся було дбайливо зібране в невигадливу, але гарну зачіску. Тим часом покоївка віднесла до ґардеробної її розкішну сукню з золотої парчі та шовкові нижні спідниці, а повернувшись, загасила всі свічки в спальні за винятком однієї, на низенькій шафці поруч ліжка, й шанобливо спиталася: –

Перед ним було бліде, тендітне створіння з великими натхненними синіми очима й розкішним золотим волоссям. А з якою дівчиною був – розкіш! А таємнича розкіш і чудо його неземного кохання! Ото була розкіш! Розкіш! Її розкішне тіло було таке саме, як і в усіх інших, хоч би й у нього.

Це сталося тоді, коли ми проходили попід схилом, який поспіль заріс банановими деревами: вони там буяють такою розкішною листвою, що за нею нічогісінько не видно. Долина та, як і перша, густо поросла розкішними деревами. Між ними простяглася розкішна долина, що я про неї вже згадував.

Гірше, коли він, наприклад, каже, що ми, касталійці, живемо, як штучно виведені співочі пташки, не заробляючи собі на хліб, не знаючи горя і боротьби за існування, не знаючи й не бажаючи знати про ту частину людства, на праці й на злиднях якої тримається наше розкішне життя».

Король дивом здивувався, побачивши розкішних жирних куріпок, з радощів аж нестямився і наказав насипати котові в торбу стільки золота зі скарбниці, скільки той підніме. Гаданий граф зодягся в розкішні шати, і король запросив його сісти в карету, бо дуже полюбив його, думаючи, що то він посилав йому куріпок.

А грізні й дикі татарські обличчя зі скісними очима й острими шапками викликали грозу невідомого їй, розкішного жаху. і побігла молодими очима по безмежній живій поверхні моря — з розкішшю, в якій містилося почування, що відкрила щось зовсім нове. Відчула розкіш, яка розлилася їй по очах і по обличчю та миттю висушила слези.

В кінці лютого вже парувала свіже зорана рілля, пишно зеленіли розкішні килими озимини, а сонце неначе заповзялося змагатися з якимось невідомим, дужим супротивником… Тільки прокинувшись на ранок і розім’явши задубіле тіло, я усвідомив собі, як інколи й найбрудніший хлівець може здатися людині за розкішні покої.