Микола Гоголь – Вій
Хто не мав свого пристановища, той ішов до когось із своїх товаришів. … — мовив ректор (він, траплялося, вмів розмовляти дуже ґречно зі своїми підлеглими). — … Здавалось, ніколи ще риси лиця не творили такої гострої і водночас гармонійної краси. … Жахнувшись, філозоф зрозумів, що вона творить закляття.