Результати пошуку слова: свій

Мабуть, тому Люда й наважилась здійснити свій задум. Люда вирішила попрохати квітку і закінчити свій невдалий візит. Фотограф розсердився і навіть спробував сам відчинити хвіртку, але Розбій наїжився, ошкірив зуби і так плигнув на хвіртку, що настирливий відвідувач виконати свій намір не насмілився.

Євпраксія перебралася з лектики в кутий сріблом пишний свій повіз, білі воли з заквітчаними рогами, спокійно ремиґаючи, потягли коштовний тягар. — Замовкни,— огризався отець Северіан,— прикуси, нечестивцю, свій собачий язик! Головне ж, у Києві — люд свій, нелічений, а тут їх восьмеро всього та дев’ятий воєвода Кирпа.

почав Мартін здійснювати свій план, спотворюючи при цьому поетове прізвище. перебив Мартін у нестримному бажанні виявити перед нею увесь свій – хоч і невеличкий – запас книжкових знань, показати, що він не такий уже й неук. Що більше зацікавлювалась вона Мартіном, то палкіше хотіла переробити його життя на свій смак.

Варвари й елліни все споконвіку міряли на свій копил. – І коли тиран простяг правицю до Олімпія, той з удаваним сміхом подав йому свій ціпок. Та одного разу вони змушені були порушити цей свій неписаний закон: в одного з них народилася донька Лабда, крива на обидві ноги. Наступного вечора старійшина знову зібрав свій рід.

Він пережив особистий глум і трагедію, коли свій ворог замучив на смерть його дружину, але його лицарська етика не дозволяла йому «провчити» сліпих виконавців чужої роботи стріляти в українців. Кожна окупація мала свій окремий багатосотлітній вплив на життя та духовість народу.

Уважаю за свій обов’язок зложити на цьому місці щиру подяку усім, хто допоміг мені в моїй праці. Книжка Л.Цегельського «Русь-Україна і Московщина» через свій популярний виклад і демократичні та самостійницькі тенденції – була національним катехизмом тодішніх середньошкільників.

Не можу ж я йому заборонити дружити з Борькою, хоча варто було б, бо вже малі дівчатка на нього скаржаться, він підглядає за ними в туалеті, а одній навіть показав свій ще зовсім не переконливий пістолет. Все одно вже цей чорний лебідь з трьома нулями завершує свій царственний круг.

Свійчі́в – іменник чоловічого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Свійчі́в родовий Свійче́ва давальний Свійче́ву знахідний Свійчі́в орудний Свійче́вом місцевий на/у Свійче́ві, по Свійче́ву кличний Свійче́ве*

Він шпурнув геть сокиру, що стала йому тепер непотрібною, і вхопився обома руками за свій сукуватий дубовий окоренок. Тягав тут свій важкий панцир носоріг; міг навіть трапитися й печерний лев, дивовижний звір, що почав вимирати вже за кількасот років до тих часів. Він біг, чимраз прискорюючи свій рух.

Історичним парадоксом було те, що польський уряд сам сприяв розширенню меж реєстру: потребуючи значної кількості збройної сили під час реалізації своїх військово-політичних планів, шляхта прагнула залучати на свій бік українське козацтво, і в такі моменти за її мовчазною згодою реєстровцями визнавалися всі козаки.