Результати пошуку слова: світи
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
Насухо витер чоло і озирнувся довкола, але в очах ще світився вираз дикого звіра, що боїться пастки. … Немовби світло якесь тобі в душу світить, наче сонце або прожектор. … Коли вона врешті заговорила, на обличчі в неї світилося співчуття. … На обличчі його світилась зацікавленість юнацьким змаганням Бетлера, але брови-були нахмурені.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна
На її втомленому, милому обличчі не було подиву, тільки в синіх байдужих очах світилося щось несамовите. … Правий край її почав світитись, як срібло, на другий насувалася тінь. … Він зняв із зотлілої одежі скелета два з’єднаних ланцюжком великих темно-золотистих камені, що наче світилися зсередини… –
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Та на всіх і сонце світити не хоче: теж своє поняття, реалізм і політику має. … Він довгим поглядом прощання оглянув мальовані в синє, і срібне, і сиве світи, оглянув садок, що відродив йому, очерети, що відшуміли йому, і навряд чи побачить він, як з них весною будуть випливати дрібні чирята і качки.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат
Вони проїхали повз ресторан, вивіску якого було видно завдяки світлу, що лилося крізь відчинені двері, потім минули кілька сільських будинків, а вогні останньої машини все ще світилися попереду. … Небо було чистим, і на ньому яскраво світилися – Вега на заході, Капелла на сході, Альдебаран і вогнистий Юпітер.