Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Скільки бійок і розбоїв не лучалося між ними! … Скільки не лучалося, але щоб оце сам рай станув і наказував усунути свою жінку, платячи за те самим чистим золотом, — … Мені їх не треба. … Мені їх не треба. … — Мені його не треба. … Не поможе їй вже плач, не поможе ридання, ніщо вже не поможе, Треба інакше шукати.