Skip to content Ще слава богу, що менi якось удалося закрепить серце так… що муштруюся собi та й годi. …
Одно те, що нудьга i безнадiя давить серце, а друге – нездужаю з того дня, як привезли мене в цей край, ревматизм, цингу перетерпiв, слава богу, а тепер зуби i очi так болять, що не знаю, де дiтись. 