Результати пошуку слова: сміх

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

аж перехитується од веселого сміху кремезний широколиций Свирид Яковлевич. … — неприємним сміхом різнув Крупяк. … Що тут сміху було — і не питайте. … — Ну, потім і сміху було. … І знову весь сельбуд покотився зі сміху. … і обличчя Івана знову взялося сміхотливими брижами. … — Знову заграли сміхотливі іскорки в очах.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Понурі, стіжкуваті башти — і розлоіі, сміхотливі тераси. … І сміх вибухає з горла несподівано для самого його «Ги-и!». … Кудлата голова чорного пуделя підводиться від газети, і невеличкі, заглиблені очі старої, розумної й лукавої мавпи з сміхотливою іскоркою пробігають по присутніх . —

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Тоді вони ще міцніше беруться за руки й біжать… Вони чують дівочий сміх, і поцілунки, і млосний шепіт під церквою, під липами, на горбках, у таємничій темряві… А в церкві читають «Апостолів». … Сміх. … Від того сміху в Андрія побігли комашки поза шкірою. … В камері майже всі пирснули зо сміху.

Сміхач

Posted on by / 0 Comment

сміха́ч – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний сміха́ч сміхачі́ родовий сміхача́ сміхачі́в давальний сміхаче́ві, сміхачу́ сміхача́м знахідний сміхача́ сміхачі́в орудний сміхаче́м сміхача́ми місцевий на/у сміхаче́ві, сміхачу́, сміхачі́ на/у сміхача́х кличний сміха́чу сміхачі́

Сміхун

Posted on by / 0 Comment

сміху́н – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний сміху́н сміхуни́ родовий сміхуна́ сміхуні́в давальний сміхуно́ві, сміхуну́ сміхуна́м знахідний сміхуна́ сміхуні́в орудний сміхуно́м сміхуна́ми місцевий на/у сміхуно́ві, сміхуні́ на/у сміхуна́х кличний сміху́не сміхуни́ [розм.]

КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій

Posted on by / 0 Comment

з добродушним сміхом додав він після короткого роздуму, – … Та нараз він вибухнув таким голосним і добродушним сміхом, що навіть сльози виступили йому на очах. … А сміх чи свист долинають від сосон, як весела розмова, так що ти й справді ладен повірити, наче їм забажалось погомоніти з тобою.